Історія розвитку освіти в селі Нижній Булатець.

Перші згадки про освіту в селі Нижній Булатець сягають початку ХХ століття і пов’язані з ім’ям сільського попа Мурашки. Саме він, в своїй оселі, збирав босоногих дітлахів та навчав їх уму-розуму. І лише в 1906 році, неподалік річечки Булатки, збудована перша школа; а в 1910 році – інша, земська, де навчали лише азам науки (за свідченнями старожилів: читати, рахувати і щось писати). В даній школі був лише один учитель і декілька церковних книг. Та, незважаючи на це, до школи ходило багато дітей, як із заможних родин, так і з бідних. Навчання масово розпочиналося восени, коли городні роботи закінчувалися, але взимку учнів знову меншало, адже не кожна сім’я мала взуття та одяг для всіх дітей, які тяглися до науки, тож ходили до школи по черзі.

З 20-х років ХХ століття школа мала статус семирічної, відповідно, збільшилась кількість предметів, які викладалися у навчальному закладі. Директором школи в довоєнний період був Сазоненко Федір Іванович, його поважали в селі за розум та обізнаність. Але з приходом німців та окупацією села у 1941році Федір Іванович перейшов на бік фашистів і зник з села. Наступним директором був Бурма Максим Іларіонович (дані втрачені - до 1965 року).

З 1965 по 1972 – Самойленко Микола Григорович

З 1972 по 1987 – Синяговський Іван Григорович

З 1987 по 1988 - Бодік Геннадій Давидович

З 1988 по 2002 – Звержинський Олексій Володимирович

З 2002 по теперішній час- Бубир Віктор Борисович

Нове, сучасне приміщення нового навчального закладу відчинило двері перед булатецькою дітворою у 1991 році неподалік старої земської. Нова школа стала окрасою усього села, а, відтак, і культурним центром громади. Підрядчиком і виконавцем всіх будівельних робіт закладу були працівники колгоспу «Перше травня»і його голова Дядечко Олексій Іванович.

Йдуть роки, але школа, як і раніше, щиро відкриває двері своїм учням, посміхаючись кожному відвідувачу. А закінчило лише нову школу більше п’ятисот випускників, і про кожного з них можна говорити хороші слова, адже в очах своїх учителів вони найкращі, найталановитіші, найрозумніші. Але про декількох, які розкрили свій талант, розум, здібності керівника, слід пам’ятати :

Слинько Іван Іванович – начальник Лубенської філії ВАТ «Полтаваобленерго», депутат обласної та міської рад кількох скликань, заслужений енергетик України.

Колєснік Юрій Вікторович – генеральний директор сільськогосподарського об’єднання РАЙЗ, депутат обласної ради.

Кобзуненко Олег Олександрович- директор ТОВ «Сервісагро-Полтава-Плюс».

Кiлькiсть переглядiв: 35

Коментарi